Умовний спосіб дієслова (Congiuntivo)
Умовний спосіб дієслова вживається для того, щоб висловити емоції, суб'єктивну думку, бажання або припущення.
Congiuntivo має такі форми: Presente (теперішнього часу), Passato (минулого часу), Imperfetto (тривалого минулого часу), Trapassato (складного минулого часу).
Час умовного способу дієслова збігається не з моментом мовлення, а з тим часом, який має дієслово головного речення.
Для того, щоб утворити форму Congiuntivo Presente потрібно змінити закінчення дієслова на такі:
У дієсловах I групи відмінювання : parlare - io, tu, lui / lei- parli, noi parliamo, voi parliate, loro parlino.
Non sono convinta che parli la verità. - Я не впевнена, що він говорить правду.
У дієсловах II і III групи відмінювань: scrivere - io, tu, lui / lei - scriva, noi scriviamo, voi scriviate, loro scrivano; dormire - io, tu, lui / lei - dorma, noi dormiamo, voi dormiate, loro dormano.
Spero che lui scriva oggi un rapporto che io aspetto da una settimana.- Я сподіваюся, що сьогодні він напише звіт, який я чекаю вже тиждень.
Mi pare che loro non dormano ancora. - Мені здається, що вони ще не сплять.
Звичайно існують дієслова, які не підлягають відмінювання за основним правилом і утворюють свої форми. До них відносяться:
1) Неправильні дієслова:
essere: io, tu, lui / lei - sia, noi siamo, voi siate, loro siano;
Penso che lui non sia stato sincero. - Думаю, що він був не щирим.
avere: io, tu, lui / lei - abbia, noi abbiamo, voi abbiate, loro abbiano;
Questo è il film più stupido che abbia mai visto. - Цей фільм найдурніший, з усіх, що я бачив.
2) Модальні дієслова, які також часто не змінюються за основним правилом:
potere: io, tu, lui / lei -possa; possiamo; possiate; possano.
volere: io, tu, lui / lei -voglia; vogliamo; vogliate; vogliano.
dovere: io, tu, lui / lei - debba (deva); dobbiamo; dobbiate; debbono.
sapere: io, tu, lui / lei -sappia; sappiamo; sappiate; sappiano.
3) Інші дієслова, що утворюють свої форми не за загальним правилом.
dare: io, tu, lui / lei - dia; diamo; diate; diano.
Spero che Simona dia il farmaco al nostro cane. - Сподіваюся, що Симона дасть ліки нашій собаці.
dire: io, tu, lui / lei - dica; diciamo; diciate; dicano.
Signora, mi dica qual'anello preferisce? Questo con il brillante o quello con smeraldo? - Синьйора, ви скажете мені яке кільце вибрали? З діамантом чи зі смарагдом?
andare: io, tu, lui / lei - vada; andiamo; andiate; vadano.
Speriamo che le cose a Kiev vadano bene. - Сподіваємося, що в Києві все добре.
uscire: io, tu, lui / lei - esca; usciamo; usciate; escano.
Prima che usciate di casa vi farò un baccione. - Перш ніж ви вийдете з будинку, я вас поцілую.
Список всіх таких дієслів зазвичай представлений в граматичних примітках в словниках.
Основні випадки використання Congiuntivo:
- Коли у головному реченні представлені дієслова, що виражають почуття або бажання, наприклад - volere, desiderare, preferire, sperare, тоді в підрядному використовується Congiuntivo.
Voglio che il mio marito mi compri una pelliccia. - Хочу, щоб чоловік купив мені шубу.
- Головне речення висловлює прохання або наказ - ordinare, pregare, chiedere, permettere, proibire
Mia madre permette che io esca ogni sera. - Моя мама дозволяє мені гуляти щовечора.
- Після дієслів, що виражають сумнів або припущення - pensare, credere, dubitare, suporre.
Penso che lei sia già qui. - Я думаю, що вона вже тут.
Carla dubita che l'estate prossima riesca ad andare in vacanza. - Карла сумнівається, що наступного літа вона зможе поїхати у відпустку.
- Дієслова, що виражають емоції: essere felice, essere contento, essere lieto, aver paura, temere, essere sorpreso, essere scontento, essere spiacente, essere dolente.
Ho paura che tu arrivi più presto. - Я боюся, що ти приїдеш раніше, ніж потрібно.
Sono felice che Laura e Marco si sposino in Maggio. - Я радий, що Лаура і Марко одружаться в травні.
При появі певних дієслів і стійких фраз в реченні також необхідно використовувати Congiuntivo. До них відносяться:
- Non sono certo / non sono sicuro (Я не впевнений)
- Non sono convinto (Я не переконаний)
- Mi pare / sembra (Мені здається)
- Direi (Я б сказав)
- Immagino (Уявляю)
- Suppongo (Гадаю)
- E 'probabile (Ймовірно), E' improbabile (неймовірно), E 'possibile (можливо), E' impossibile (неможливо)
Congiuntivo Passato
Щоб утворити Congiuntivo Passato необхідно використати форми дієслів essere і avere в Congiuntivo presente і Participio passato смислового дієслова.
Spero che le lettere siano arrivate. - Сподіваюся, що листи вже дійшли.
Існують такі випадки вживання Congiuntivo:
- У залежних фразах: Ci dispiace che non abbiamo sentito il tuo concerto ieri. - Нам шкода, що ми не потрапили на твій вчорашній концерт
- Коли залежне речення висловлює кінцеву мету дії і поєднується сполучниками perchè, affinchè
Dovete raccontargli tutto perche lui capisca il vostra problema. - Щоб він зрозумів вашу проблему, ви повинні все розповісти.
- Коли залежне речення висловлює поступальну дію і приєднується сполучниками sebbene, benchè, nonostante che
Laura continua a mangiare molto sebbene lei sia già grassa.- Лаура продовжує багато їсти, хоча і так вже товста.
- Коли залежне речення виражає умову і присутні сполучники a patto chè, purchè
Comprerò i biglietti a questo concerto a patto chè tu accetti la mia proposta di andarci.- Я куплю квитки на цей концерт за умови, що ти приймеш мою пропозицію піти туди.
Якщо підрядне речення підпорядковане головному в минулому часі, тоді використовується Congiuntivo Imperfetto та Congiuntivo Trapassato.
Щоб утворити Congiuntivo Imperfetto, потрібно додати такі закінчення до основи дієслова:
- У I відмінюванні - parlare: io, tu - parlassi, lui / lei - parlasse; parlassimo; parlaste; parlassero.
Pensavo che loro parlassero con i cinesi. - Я думав, що вони говорили з китайцями.
- Для II групи відмінювання - vedere: io, tu - vedessi, lui / lei - vedesse; vedessimo; vedeste; vedessero.
Speravamo che vedessi questo film. - Ми сподівалися, що ти побачив цей фільм.
- в III групі відмінювання - partire: io, tu - partissi; lui - partisse; partissimo; partiste; partissero.
Era necessario che lei partisse fra due settimane. - Їй потрібно було виїхати через два тижні.
Дієслово avere в Congiuntivo Imperfetto відмінюється за загальним правилом:
Avere: io, tu -avessi, lui / lei - avesse; avessimo; aveste; avessero.
Era chiaro che non avessero niente da regalarmi. - Було ясно, що у них не було чого подарувати мені.
А що стосується essere , воно є винятком:
Essere: io, tu -fossi, lui / lei - fosse; fossimo; foste; fossero.
Supponevo che lui non fosse il mio fratello. - Я припускав, що він не був моїм братом.
Також винятками є:
Fare: io, tu -facessi, lui / lei - facesse; facessimo; faceste, facessero.
Credevamo che facessimo una sorpresa incredibile. - Ми вірили в те, що зробимо незабутній сюрприз.
Dire: io, tu -dicessi, lui / lei - dicesse; dicessimo; diceste; dicessero
Credevo che lei dicesse dove trovare il catalogo. - Я вірив, що вона скаже де знайти каталог.
Dare: io, tu - dessi, lui / lei - desse; dessimo; desseste; dessero.
Pensavo che il dottore mi desse qualche medicina. - Я думав, що доктор дасть мені якісь ліки.
Для утворення форм Congiuntivo Trapassato використовуються avere / essere (Congiuntivo imperfetto) + Participio passato смислового дієслова.
Speravo che ieri la lettera fosse arrivata che aspettavo da molto tempo. - Я сподівався, що вчора прийшов лист, на який я дуже довго чекав.
Розглянемо способи утворення всіх форм Congiuntivo на прикладі одного речення:
1) Sono felice che i miei genitori tornino dalla vacanza presto. - Я радий, що мої батьки повернутися раніше з відпустки.
2) Ero felice che i miei genitori tornassero ...- Я був радий, що мої батьки повернулися ...
3) Sono felice che i miei genitori siano tornati. - Я радий, що мої батьки повернулися.
4) Ero felice che i miei genitori fossero tornati. -Я був радий, що мої батьки повернулися.